Рано чи пізно будь-яка організація приходить до того, що необхідно замовити собі друковану рекламу. Це можуть бути флаєри, буклети, каталоги, проспекти, листівки і маса іншої поліграфічної продукції. Як не дивно, проблеми можуть початися ще до розміщення замовлення.
Почнемо з того, що вибір друкарень на сьогоднішній день просто величезний.
У світовому легальному бізнесі поліграфія по прибутковості стоїть на другому місці (після медицини), і тому бажання мати свою друкарню володіє розумами багатьох підприємців. Однак профільних знань у більшості з них немає. Сума цих факторів і створює ту екстремальну обстановку, яку ми спостерігаємо: в найбільших містах “відкат хвилі” вже пішов, розоряється багато непрофесійних друкарень, але проблеми у Замовників все одно залишаються, і проблеми ці ТИПОВІ.
Розглянемо, як їх уникнути шановному Замовнику на прикладі друку тиражу “офсетом”.
“ПОРТРЕТ ЗАМОВЛЕННЯ” або ЗВЕДЕННЯ до “спільного знаменника”
Для початку нам потрібно вибрати друкарню, в якій ми будемо розміщувати замовлення. Якщо Ви з цим ще не стикалися, порівняти послуги різних друкарень буде так само непросто, як ділити в стовпчик римські числа. Особливо коли ми відкриваємо телефонний довідник і починаємо телефонувати по всій цій рекламі. Одні називають ціни в доларах, інші – в євро, треті – без урахування фальцування і лакування, четверті – без ПДВ. Тому перед дзвінком на друкарню бажано уявити собі (а ще краще прописати на папері) “Портрет замовлення” – що ми хочемо отримати “на виході”:
1) Формат. Найпопулярніші формати:
- єврофлаєр (210х99 мм або 1/3 від стандартного аркуша А4), формат А5 (210х145 мм) ,
А6 (105х148 мм) : використовуються в листівках; - А4 – 210х297 мм та А3 420х297 мм.
Якщо формат не зовсім зрозумілий (Вам невідома його поліграфічна назва) – просто повідомте приблизний розмір в міліметрах.
2) Тип матеріалу:
- папір / картон,
- матовий / глянцевий (блискучий),
- товстий (200, 250, 300, 350 гр) / тонкий (80, 90, 115, 130, 150 гр)
- крейдований / офсетний/ дизайнерський папір.
3) Кількість сторінок в екземплярі, якщо мова йде не про односторінкову продукцію (листівка, флаєр).
4) Кількість примірників (необхідний тираж).
5) Терміни.
6) Наявність або відсутність готового дизайну і текстової інформації.
7) Доставка. Хто займеться доставкою тиражу і в якому режимі.
Для першого виразного діалогу з друкарнею цього цілком достатньо. Причому ми змогли обійтися без складних, малозрозумілих поліграфічних термінів. Опитавши з десяток друкарень, можна вибрати декілька з них і поговорити більш детально.
“Промальовування” ДЕТАЛЕЙ або “СКІЛЬКИ вішати в грамах?”
У другому “раунді” переговорів виникає маса нюансів, які потребують обов’язкового УТОЧНЕННЯ між сторонами.
Потрібно обов’язково зустрітися з представниками друкарень і подивитися зразки САМЕ ТІЄЇ ПРОДУКЦІЇ, ЯКУ ВОНИ ВАМ ЗАПРОПОНУВАЛИ ПО ТЕЛЕФОНУ. Зі зрозумілих причин, у сторін існують різні критерії оцінки якості продукції. Можливо, друкарня рахувала Вам більш дорогий папір, ніж дійсно необхідно, або навпаки.
Отже, зустрічаємося з менеджером друкарні і продовжуємо розмову.
По-перше, важливо пам’ятати, що з ростом тиражу (кількості надрукованих примірників) ціна однієї “штуки” істотно знижується – серійне виробництво завжди дешевше окремих авторських робіт. Це пов’язано з технічними аспектами офсетного друку. Зокрема, на “приладку” тиражу може піти сотня аркушів паперу. Крім того, машину потрібно підготувати до друку. Все це вимагає матеріально-тимчасових витрат, але вони “розчиняються” зі збільшенням тиражу. Подібно до того, як разові зусилля маляра по розведенню білил “розчиняються” зі збільшенням площі стелі.
Отже, якщо Ви замовляєте 1000 аркушів А4 (4 + 4), це буде коштувати 48 доларів (відповідно, 1 прим. – 0,48 центів), якщо 2500 аркушів – 80 доларів (1 прим. – вже 0,32 цента). А якщо Ви замовляєте всього 100 листів, вони можуть Вам обійтися за ціною 500 примірників. Особливо якщо друкарська машина друкує зображення не за один раз (4 друкованих секції і більше) і має великий формат.
Порада* Якщо Вам необхідна зовсім невелика кількість примірників (до 500) – краще звернутися в компанії, що пропонують оперативну (цифрову) поліграфію.
Таким чином, зі ЗМЕНШЕННЯМ тиражу буде НЕ ЕКОНОМІЯ, а, навпаки, збільшення вартості одного примірника.
Але тут є один нюанс. Якщо тираж друкується для продажу, а не для роздачі, то не варто замовляти більше, ніж необхідно. Справа в тому, що післявиробнича собівартість одного примірника (склад, реклама, система поширення, доставка і т.д.) може істотно перевищити виробничу собівартість.
Інша річ – друк поліграфічної продукції, яка буде роздаватися (флаєри, листівки, буклети і т.д.). Тут, дійсно, чим більше, тим дешевше. Загалом, варто керуватися реальними потребами, бюджетом і здоровим глуздом.
Що таке “збірний друк”?
“Збірний друк” означає, що на одному великому аркуші (наприклад, А2 +) розташовується відразу декілька різних замовлень. Це здешевлює друк, але і якість у цьому випадку виходить трохи гірше. Просто друкар домагається приблизно однакової (“усередненої”) якості для всіх замовлень, розміщених на аркуші. Для більшості продукції це цілком прийнятний варіант, тож не варто одразу відмовлятися від “збірного” тиражу. Але подивитися зразки необхідно.
Потім треба визначитися з папером. Як правило, у друкарень є кілька типів паперу, з якими вони намагаються працювати постійно. Це такий папір, який підходить і більшості Замовників, і не вносить проблем в технологічний процес друку в даній друкарні.
ПАПІР можна класифікувати наступним чином:
- За щільністю (під цим розуміється маса аркуша паперу площею 1 м кв.).
Щільність варіюється від 30-40 “грам” (наприклад, газетний папір) до 300 і більше (картон). Чим щільніший папір, тим він дорожчий (за інших рівних параметрах). - За ступенем “блиску” – матовий і глянцевий.
Це означає – “блищить” папір або створює ілюзію матового покриття. Щоб краще уявити собі свою продукцію, попросіть показати обидва варіанти. - За ступенем білизни – крейдований та некрейдований. Наприклад, найпростіший “некрейдований” папір – газета.
Наступний важливий момент – “кольоровість”. Якщо Ваш флаєр має один лише чорний колір – він “одноколірний”. Це дешевше і простіше кольорового. Якщо Ваш флаєр має 2-3 кольори, він може залишатися все ще “неповноколірним”. Про це поговоримо нижче.
Крім того, можливий кольоровий друк з одного боку і двох (або однієї, або трьома фарбами з іншого боку). Позначається такий тираж, як правило, 4 + 2 (або 4 + 1, або 4 + 3) і т. п. Це означає, що з одного боку у Вас “повноколір” (4), а з іншого – відмінне від 4-х кількість фарб (тобто дві або одна, або три).
Бувають і інші варіанти, наприклад 6 + 4. Це може означати, що з одного боку у Вас “повноколірний” друк (4), наприклад фотографія, додатковий чистий колір (наприклад, золото) і лак. Або просто 2 додаткових кольори. З іншого ж боку у Вас звичайний повноколірний друк (4).
Тут ми підходимо до таких часто вживаних друкарнею (але не завжди зрозумілими Замовником) позначеннями, як “CMYK” і “пантони”.
УТОЧНЕННЯ КОЛЬОРУ: “СИНЬО-ЗЕЛЕНИЙ” або “ЦМИК” з “пантону”?
Внесемо деяку ясність у використовувані визначення (до речі, не завжди правильні).
CMYK – Cyan, Magenta, Yellow, blacK – тип чистих друкарських фарб, при накладенні яких виходить безліч кольорів і відтінків. Всі в дитинстві малювали і змішували фарби. Коли ми змішували блакитну і жовту фарбу, на пензлику у нас виявлялася зелена фарба. Те ж відбувається і при “CMYK”-друці: зелена виходить накладенням cyan + yellow, червона – magenta + yellow, фіолетова – cyan + magenta і т.д. А безліч відтінків і переходів створюється завдяки тому, що зображення складається з величезної кількості точок чистого кольору.
Якщо взяти потужну лінзу і подивитися на якусь поліграфічну картинку, можна побачити ці точки. Точки ці мають всього 4 кольори (той самий “ЦМИК”), але вони різного розміру і, при накладенні один на один, дають різні пропорції “змішування фарб на пензлику”.
Пантон (Pantone) – під цим визначенням мається на увазі (в більшості випадків) друк одного кольору однією фарбою. Якщо, друкуючи червоний колір “ЦМИКом”, ми використовуємо 2 фарби (накладаються одна на одну), то друк “пантонів” виконується однією фарбою. Відповідно, переходи можливі тільки з чистого червоного в червоний того ж відтінку (за рахунок точок різного розміру, які не накладаються на точки інших кольорів). У цьому є і мінуси, і плюси.
Плюси полягають в тому, що витрачається менше фарби. Сам по собі друк простіше: не потрібно поєднувати точки одного кольору з точками іншого, оскільки вони не накладаються. Крім того, є ряд кольорів, які неможливо отримати “ЦМИК”-фарбою (наприклад, отруйно-зелений або золотий чи металевий колір).
Однак більшість завдань вирішується саме “ЦМИК”-друком. Вартість робіт безпосередньо не залежить від типу фарб. Якщо в друкарні є чиста зелена фарба, незмішана на аркуші (точками з двох фарб), а в “бочці”, то для друку чорного тексту з зеленими вставками з обох сторін простіше використовувати друк 2 + 2 (тобто чистий чорний і чистий зелений), ніж 3 + 3 (чистий чорний + накладення блакитного на жовтий).
Тут потрібно бути особливо уважними – зазвичай друкарні при позначенні 2 + 3 і розрахунку цін все одно мають на увазі “ЦМИК”-фарби!!! Тому Замовнику варто зайвий раз, не намагаючись використовувати поліграфічні терміни, звичайною мовою пояснити, що хочеться отримати в результаті.
Наприклад, Вам потрібно, щоб фрагмент тексту був видрукуваний синіми літерами на жовтому фоні.
Правильніше так і сказати: “Мені потрібно, щоб цей фрагмент був видрукований синіми літерами на жовтому фоні”. І зовсім неправильно було б говорити: “Порахуйте мені двобарвний друк”. Ви ж бачите це як два кольори, але в реальності вони можуть бути надруковані не двома, а трьома або навіть чотирма фарбами (див. вище). А співробітник друкарні, почувши про “двобарвний друк”, може подумати, що Вам потрібна печатка в два “пантони” (і, відповідно, зробити інакше, ніж Ви просили).
Щоб уникнути накладок, просто опишіть, що Ви хочете отримати. Абсолютно нормально звучить фраза: “Мені потрібно 500 листочків з фотографіями нашої продукції з двох сторін. Вони повинні бути зігнуті посередині. Папір на дотик – як в глянцевих журналах”. Замовник не може бути фахівцем.